Кіберклуби 2.0: Як компʼютерні клуби знову завойовують ринок України. Досвід мережі CYBERION

Відомий український футболіст Андрій Тотовицький, атакуючий півзахисник «Шахтаря», який зараз грає на правах оренди за ковалівський клуб «Колос», у вільний від роботи час також захоплюється іграми, тільки комп’ютерними. Він часто грає у Counter-Strike, трохи рідше у PUBG: Battlegrounds.

Спортсмен давно мріяв відкрити власний бізнес, переглядав різні сфери, доки минулого року його друг не розповів йому про франшизу від мережі кіберспортивних клубів CYBERION. «Це він мені запропонував і запитав: „Не хочеш спробувати відкрити кіберклуб?“ — розповідає Тотовицький. — Ми подумали, проаналізували ситуацію на ринку, почитали про розвиток цього виду спорту і вирішили, що ми хочемо спробувати себе також у цій сфері», — розповідає Тотовицький.

Андрій Тотовицький

Зі своїм другом і теперішнім бізнес-партнером вони відкрили за франшизою клуб CYBERION у вересні минулого року у Києві, в районі КПІ. Футболіст дуже задоволений, що все пройшло гладко, оскільки він започаткував бізнес у реаліях війни. «Абсолютно ніяких проблем не було. Все було коректно, правильно. З боку власників франшизи, з нашого боку», — каже Тотовицький. Зараз він зі своєю командою активно розвиває бізнес, приділяючи велику увагу соцмережам. І з кожним місяцем, за його словами, кількість відвідувачів його закладу на 40 комп’ютерів зростає.

Сам бренд CYBERION з’явився на початку 2022 року. Його засновники Артем Натанзон і Раміз Гатамов вже мали за плечима досвід розвитку комп’ютерних клубів та іншого розважального контенту. А потім вирішили сконцентруватися на кіберспорті та створити в Україні відповідну інфраструктуру світового рівня. І, попри, здавалося б, не надто вдалий для початку нового бізнесу час, наполегливо йдуть вперед: за два роки вони продали 15 франшиз, п’ять клубів вже працюють за франшизою, десять — будуються у всій країні, серед них пʼять — відкриваються вже у квітні. Також підприємці вже вийшли за межі України: невдовзі новий клуб відкриється у Кракові, ведуться переговори і щодо Варшави, а також локацій у США.

Артем Натанзон та Раміз Гатамов — засновники кіберклубу CYBERION

Шлях від інтернет-кафе до сучасних кіберклубів

Перші комп’ютерні клуби в Україні почали активно з’являтися у 2000-х роках. Вони приваблювали молодь можливістю долучитися до нових технологій, які у пострадянському світі розповсюджувалися з помітним відставанням від західних країн. У ті часи купити комп’ютер для дому було дорого, та сама історія була й з інтернетом, до того ж, швидкість останнього була набагато нижчою, ніж зараз.

Тодішні комп’ютерні клуби чи інтернет-кафе, як їх називали, були паралельно й копіювальними центрами. Там можна було не тільки розважитися з друзями, погравши в ігри, а й скачати з інтернету потрібну інформацію, роздрукувати чи скопіювати документи. «У дитинстві ми з друзями з величезним задоволенням збиралися і грали у комп’ютерних клубах. І навіть дні народження відзначали виключно у них», — згадує початок 2000-х Раміз Гатамов. — Це було місце збору всієї молоді, саме хлопців. Ми збиралися на годинку-дві, у якісь ігри грали, окрім цього, інформацію скачували, пісні й подібне. Тому що доступу до цього вдома не було".

До 2010 року популярність таких комп’ютерних клубів впала. Більшість молоді вже мала домашні комп’ютери з доступом в інтернет, та й грати вдома в ігри було зручніше.

З початку 2010-х років трансформується і сама сфера комп’ютерних ігор, із якої почав своє становлення тренд кіберспорту. Потужним поштовхом до цього стали турніри The International (TI) з гри Dota 2, організовані її розробником — компанією Valve. Перший з них відбувся у 2011 року в Кельні, на якому здобула перемогу українська команда Natus Vincere (NAVI) — латиною «Народжені перемагати». А у 2015 році ця сама компанія започаткувала турніри Major із дисципліни Counter-Strike: Global Offensive (CS:GO), перший з яких пройшов у Франкфурті.

З кожним роком різноманітні кіберспортивні турніри приваблюють все більше учасників, глядачів та спонсорів. А самі кіберклуби більше нагадують локації з фільмів про майбутнє: футуристичний інтер'єр, надпотужні комп’ютери з різноманітними девайсами, величезні монітори, на яких транслюються змагання з кіберспорту, безліч супутніх послуг.

«Саме з Dota почався бум. Люди побачили, що в цьому є великі призові, спонсори почали приходити і створювати бюджети, це надзвичайно збільшило цікавість, — каже Раміз. — Після Dota з’явилися великі турніри з CS:GO, Valorant, Fortnite. Зараз існує дуже багато дисциплін, із яких проводяться великі турніри з серйозними призовими».

За розмірами контрактів, кіберспорт уже впритул наблизився до традиційних видів спорту, таких як теніс чи хокей. Поступається він зараз хіба що футболу. Зокрема, призові турніру The International у 2021 році склали понад 40 млн доларів.

Україна, на відміну від першого етапу з розповсюдженням комп’ютеризації та інтернету, вже не відстає, а йде в ногу з часом. Українські кіберспортивні команди, такі як NAVI, Vindigo чи Monte, добре знають в усьому світі. Ось тільки належної інфраструктури для підготовки професіоналів із кіберспортивних дисциплін поки що недостатньо. Цю прогалину й взялися заповнити засновники CYBERION.

Історія створення CYBERION

Творці франшизного проєкту кіберспортивних клубів — не новачки у сфері підприємництва. Зокрема, Артем Натанзон із 2007-го року вже мав два направлення у своїй підприємницькій діяльності — автострахування та виробництво фасадних матеріалів. Але хотілося мати дещо, що одночасно було б чимось новим в Україні, надихало і мало великий потенціал розвитку.

У 2018 році він зі своїми партнерами звернув увагу на кіберспорт, який шаленими темпами набирав популярність у світі. І вже через рік у Кривому Розі з’явилися перші ігрові клуби TRAFFIC. Ці комп’ютерні клуби нового покоління, де максимальна увага приділена зручності відвідувачів, кардинально відрізнялися від колишніх інтернет-кафе. Вони стали місцем зустрічей кіберспортивної спільноти та звичайних гравців.

До початку широкомасштабної війни вже функціонувало п’ять таких клубів у Кривому Розі та Дніпрі. Проєкти були дуже успішними, хотілося їх швидко масштабувати, проте партнери розуміли, що лише власними силами велику мережу клубів їм створити буде важко. А саме масштабні проєкти, насамперед, привертають увагу як гравців, так і спонсорів.

У 2021 році партнери переглянули структуру свого бізнесу та вирішили розробити бізнес-модель сучасного кіберспортивного клубу, яку можна було б масштабувати за допомогою франшизи. Так зʼявився перший клуб CYBERION — простір із єдиним та пропрацьованим дизайном, високим рівнем сервісу, потужними турнірами та дуже комфортними умовами для гравців, де вони могли б спілкуватися у колі однодумців і покращувати свої навички, змагаючись на турнірах.

«Спочатку наш бізнес включав дуже багато розважальних аспектів — це і невеликі кінотеатри, і віртуальна реальність, і настільний теніс, і багато іншого, — пояснює Раміз. — І ми почали прибирати зайве. Виникла ідея сконцентруватися саме на кіберспорті, влаштувати класне дозвілля і розвинути це в Україні, зробивши недосяжним для інших комп’ютерних клубів».

Ще однією причиною створити власну франшизу для розвитку кіберспортивної інфраструктури світового рівня стало розуміння того, що ця ніша для бізнесу довго порожньою не буде. Її може зайняти якийсь світовий гігант, швидко витіснивши всіх місцевих конкурентів. «Ми розуміли, що це стане проблемою, якщо завтра поряд із нашими клубами відкриється умовний кібермакдональдс із серйозними можливостями маркетингу, рекламними інтеграціями тощо, — додає Артем. — І тому ми вирішили самі стати цим „Макдональдсом“ у сфері кіберспорту».

Це був новий для України бізнес. Засновникам CYBERION довелося самим розробити багато речей — створити стандарти для керівників і адміністраторів, продумати всі технічні нюанси функціонування клубів, налагодити ефективний маркетинг, прописати формати та регламенти турнірів.

Найважче з першого разу було все правильно продумати щодо технічного наповнення клубів. Саме тоді Артем і Раміз домовилися про співпрацю з нинішніми своїми партнерами — компаніями ASUS та HATOR. «Ми не дуже орієнтувалися, які правильні ігрові конфігурації комп’ютерів обрати, — зізнається Артем, — які девайси потрібні, щоб вони через місяць не вийшли з ладу і роками були актуальні. І саме ASUS і HATOR допомогли нам багато в чому зробити правильний вибір».

ASUS, давно відомий у світі виробник комп’ютерного обладнання, постачає для клубів CYBERION комп’ютери, монітори та переферію. А український бренд HATOR відповідає за зручні та зносостійкі ігрові крісла. Ця компанія з’явилася на ринку порівняно недавно — у 2018 році, проте вже напрацювала гарну репутацію завдяки своїй ставці на якість продукції.

Але, мабуть, найбільшим викликом для засновників CYBERION став старт абсолютно нового напряму у своєму бізнесі в умовах початку повномасштабної війни в Україні. Гатамов згадує, як керуючий їхнього клубу у Кривому Розі ввечері 23 лютого 2022 року поїхав у Київ, щоб надати підтримку клубу щодо операційної діяльності, а вже вранці 24 лютого з київського вокзалу повідомив про вторгнення росії. «Ця новина дуже потрясла на той момент, — каже Раміз. — тому що ми не розуміли, як і що воно буде. Найбільша складність була саме в цей час організуватися, змотивуватися та працювати далі».

І їм це вдалося. Жоден із клубів мереж TRAFFIC і CYBERION у війну не закривався, деякі навіть паралельно були бомбосховищами на початку вторгнення. Підприємцям важливо було показати, що за будь-яких обставин відвідувачі можуть знайти тут острівець безпеки і комфорту. «Багато кав’ярень, ресторанів, спортивних клубів на початку війни було закрито. А ми працювали навіть у блекаути — ставили генератори та підключали безперебійний інтернет. Ми продовжували працювати над тим, щоб навіть у найважчий час люди завжди знали, що ми відкриті, ми працюємо, на нас можна розраховувати».

Відвідувачі, зі свого боку, відразу ж оцінили підхід до бізнесу й голосують за нього гривнею. Ціни на послуги доволі демократичні: стартують від 50 грн за годину. Усі клуби TRAFFIC і CYBERION у війну працюють у плюс.

Тут геймери можуть не тільки поспілкуватися з однодумцями, а й добре прокачати свої навички, беручи участь у турнірах ліги «Коло» з різних дисциплін. У засновників CYBERION, до речі, дві турнірні ліги — одна власна ліга «Коло», де гравці можуть прийняти участь тільки у клубах CYBERION. Друга — ліга E-champions, сумісний проєкт із Федерацією кіберспорту України, тут може приймати участь будь-який клуб нашої країни. Кожного місяця у цих лігах беруть участь до тисячі гравців, серед яких за останній рік було розіграно призових на 1 млн грн. «Ми, насамперед, намагаємося сформувати попит на споживання цього інформаційного продукту офлайн, а не онлайн. Ми витягуємо з онлайну наших гостей і залучаємо їх до нас у клуби», — каже Раміз.

Особливості франшизи CYBERION

Франшиза CYBERION передбачає відкриття клубу на 20, 30 чи 40 комп’ютерів. Паушальний внесок становить $13 500, інвестиції на запуск локації — від $80 тис. Період окупності — від 16 місяців. Прибуток — від $5 тис.

Партнери за франшизою, зазвичай, вже мають досвід у бізнесі, і не обов'язково самі захоплювалися чи захоплюються комп’ютерними іграми. Іноді вони так намагаються зробити все ідеально, що дивують навіть самих засновників франшизи, як от Ігор Максименко з Черкас, який готується відкрити у своєму місті клуб CYBERION на 25 комп’ютерів на початку квітня. На систему вентиляції для клубу через особливості приміщення він витратив у півтора рази більше коштів, ніж прописувала інструкція. Але його не так турбує збільшення окупності проєкту, як комфорт для клієнта. «Відвідувач відчуває фальш. Буквально якийсь момент дискомфорту — і людина сюди більше не прийде. Тому я на це ставлю такий великий акцент: сервіс, чистота, порядок», — переконаний черкаський підприємець.

Самі ж засновники франшизи на досягнутому зупинятися не збираються і виводять свою діяльність з розбудови кіберспортивної інфраструктури на новий рівень. З кафедрою кіберспорту при Київському університеті фізичного виховання обговорюють плани щодо створення Академії кіберспорту, а з державними органами влади опрацьовують питання залучення до Е-спорту військових із посттравматичним синдромом, бо взаємодія з гравцями у комп’ютерних іграх допомагає відновлювати соціальні зв’язки. Тут у нагоді може стати досвід із реабілітації військових у США та дослідження американських вчених на цю тему.

Просто сконцентруватися на власному бізнесі та боротися з конкурентами — це не про CYBERION. Його засновники мають візіонерську місію. «Головне для нас — сформувати якісні кіберспортивні майданчики. Ми хочемо, щоб усі на цьому ринку розвивалися і щоб, загалом, попит на це зростав, — зауважує Артем Натанзон. — І щоб люди бачили, що кожен кіберклуб — це не просто певна кількість комп’ютерів. Це, насамперед, атмосфера. Ми кожного дня покращуємо різні процеси, щоб нашим гостям та партнерам було усе зручніше, ефективніше та цікавіше. Саме з таким підходом культура кіберспорту розвиватиметься, комʼюніті зростатиме, зʼявлятимуться нова інфраструктура та нові, цікаві проєкти!».