Мінфін - Курси валют України

Встановити
20 грудня 2023, 7:30

Приват, Сенс, Ощад — які банки найбільше заробили та витратили

Банківський сектор залишається однією з найприбутковіших галузей України. У III кварталі 2023 року фінансисти збільшували темпи своїх заробітків, не нарощуючи реального кредитування економіки, але активно збираючи кошти вкладників та підвищуючи собі зарплати. З наявним запасом міцності навіть запроваджений 50-відсотковий податок на прибуток навряд чи погіршить ситуацію у нашій банківській системі. «Мінфін» проаналізував її роботу зі свіжих фінансових звітів Нацбанку.

Менше збиткових банків та більше заробітків у лідерів

У III кварталі 2023 року кількість збиткових банків в Україні скоротилася з 8 до 6. Список невдах залишили Юнекс Банк, Банк Портал та БТА Банк, які працювали в мінус у II кварталі. Додався до нього Перший інвестиційний банк, який через російського акціонера (Євген Гінер) працює під наглядом АРМА (Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів).

Найгірший фінансовий результат був зафіксований у Правекс Банку (-56 млн грн), а мінімальний збиток показав Український банк реконструкції та розвитку (-1,1 млн грн). Найгірша динаміка у вищезгаданого ПІБу, який раніше працював із прибутком.

Сукупний мінус збиткової 6-ки склав 154,7 млн — на 38% гірше показника II кварталу.

Втім, 57 із 63 діючих банків показали на 1 жовтня 2023 року прибуток (після оподаткування) у 110 млрд грн і перекрили цей збиток.

Якщо говорити про прибуткові банки, то погіршили свій фінрезультат лише два — Індустріалбанк та Банк Кредит Дніпро, чиї заробітки зменшилися на 18 млн грн (на 16,6%) та 29,8 млн грн (на 9,6%) відповідно, порівнюючи з показниками ІІ кв. Всі інші структури лише збільшували дохід.

Найменший приріст прибутку в липні-вересні продемонстрував Банк Траст-Капітал — лише 1,8% (на 66 тис. грн — до 3,79 млн грн), а найбільший — Полікомбанк із показником 818,9% (на 3,95 млн грн — до 4,4 млн грн). Для об'єктивності: динаміка оцінювалася саме у відсотках, що дозволяє враховувати масштаби фінустанов та динамічність їхнього розвитку.

В абсолютних показниках (млн грн) за цей же період найсильніше прибутковість зросла у трьох держструктур:

  1. Приватбанк — на 13,6 млрд грн (на 45,8%) — до 43,4 млрд грн;
  2. Ощадбанк — на 7,3 млрд грн (на 107,3%) — до 14,2 млрд грн;
  3. Сенс Банк — на 3,4 млрд грн (на 160,5%) — до 5,6 млрд грн.

10-ка найприбутковіших банків не змінилася, порівнюючи з II кв.: там усі держбанки, 4-ка представників західних фінансових груп і один банк із приватним українським капіталом. Невелике перетасовування відбулося лише всередині цього рейтингу.

Наприклад, ПУМБ із прибутком 5,7 млрд грн опустився з 3-го місця на 4-те. А його позицію посів Райффайзен Банк, який заробив 6,1 млрд і обійшов ще Укрсиббанк (5,7 млрд грн прибутку), і з 5 місця увійшов до трійки найсильніших.

Прискорився загальний темп зростання прибутковості банківської системи. Якщо у І та ІІ кв. вона зростала на 34,1 млрд грн та 33,6 млрд грн відповідно, то вже у III кв. до фінрезультату додалося 42,3 млрд грн.

Як вплинуть податкові доплати на фінанси банків

Нинішні досягнення незабаром сильно зменшаться. Нещодавно Президент підписав Закон про підвищення податку на прибуток для банківської системи, причому підвищення з 2023 року включно — заднім числом:

  • до 50% — у 2023 році;
  • до 25% — із 2024 року.

Це означає, що банкірам потрібно буде заднім числом доплатити податки за 3 квартал, на додаток до вже сплаченого податку на прибуток за ставкою 18% — так, щоб вийшло 50%. Коли саме, в якій формі та з яким оформленням у бухобліку — наразі невідомо. Державна податкова служба та Нацбанк ще не публікували (не надсилали до банків) відповідного роз'яснення. Проте, не виключено, що оплата відбудеться в грудні. «Мінфін» надіслав до НБУ відповідний запит та опублікує його відповіді.

За підсумками всіх цих оплат, напевно, перерахують фінансові показники банків, і, насамперед, показники прибутку, які мають погіршитися.

За офіційними даними НБУ, за 9 місяців 2023 року банківська система сплатила за ставкою 18% податку на прибуток на загальну суму 19 млрд грн. За приблизною прикидкою, за три квартали банкам потрібно буде доплатити до держбюджету близько 38 млрд грн, і зменшити на цю суму свій загальний прибуток — десь до 72 млрд грн.

Але це приблизно, похибка може бути вагомою, з урахуванням особливостей податкових платежів для окремих банків, які можуть не пояснюватися, але точно позначаться на загальному обсязі. Наприклад, не було публічних роз'яснень, чому у звітності деяких держбанків зазначалася несплата податків на 1 липня 2023 року (навіть у контексті сплати дивідендів державі):

  • Укрексімбанк відзвітував про нульову сплату податку на прибуток за прибутку до оподаткування на рівні 1,98 млрд грн;
  • Ощадбанк зазначив у графі податку на прибуток негативний результат -77 тис. грн при заробітку в 6,8 млрд грн.

Роз'яснення можуть з'явитися пізніше, з урахуванням інтересу влади та суспільства до питання сплати податків у воєнний час.

До речі, якщо вивчити звітність за ІІІ кв. 2023 року, то видно, що сплата 18% податку на прибуток знову вказана не у всіх держструктур (виняток — Приватбанк). 5-ка показала такі суми у графі податку на прибуток (порівнюючи із заявленим прибутком до оподаткування):

  1. Приватбанк — 9,3 млрд грн (52,7 млрд грн);
  2. Ощадбанк — 319,1 млн грн (14,5 млрд грн);
  3. Укрексімбанк — 0 (3,6 млрд грн);
  4. Укргазбанк — 445,1 млн грн (3,4 млрд грн);
  5. Сенс Банк — 1,3 млн грн (5,6 млрд грн).

Нульові значення у графі податків показав не лише Укрексімбанк, але й ще 6 банків, причому не лише збиткові: Кредит Європа Банк, РВС Банк, Комінвестбанк, Альпарі Банк, Перший інвестиційний банк, Український банк реконструкції та розвитку.

Ще у 6-ти банків зазначені від'ємні значення в оплаті податку на прибуток, і не всі при цьому фіксували збитки на 1 жовтня 2023 року (прибуток до оподаткування у дужках):

  1. Альтбанк — -20,9 млн грн (14,1 млн грн);
  2. Оксі Банк — -4 млн грн (-22,7 млн грн);
  3. Банк «Український капітал» — -1,5 млн грн (2,4 млн грн);
  4. Юнекс Банк — -329 тис. грн (179 тис. грн);
  5. БТА Банк — -266 тис. грн (24,2 млн грн);
  6. Банк Грант -166 тис. грн (81,2 млн грн).

Якщо подивитися на 10-ку найбільших платників податків у банківському секторі за ІІІ кв. 2023 року, то видно, що вона лише частково збігається з лідерами за прибутковістю. У ній опинилися Універсал Банк (monobank), Креді Агріколь Банк, Кредобанк, які знаходяться на 11−13 місцях за заробітками.

А якщо говорити про динаміку за ІІІ кв. (порівнюючи з II кв.), то найбільші прирости за сумами, сплаченими до держбюджету з податку на прибуток, показала така 5-ка банків:

  1. Банк Південний — на 82,3 млн (на 78,1%) — до 187,6 млн грн;
  2. А-Банк — на 79,2 млн грн (на 123,5%) — до 143,2 млн грн;
  3. ІНГ Банк Україна — на 57,2 млн грн (33,6%) — до 227,2 млн грн;
  4. ПроКредит Банк — на 55 млн грн (на 35,8%) — до 208,7 млн грн;
  5. Банк Восток — на 46,9 млн грн (на 84,5%) — до 102,5 млн грн.

Сталося це ще до підвищення податку, після його доплати до 50% відрахування мають зрости.

Фінансисти продовжують вкладати кошти у персонал

У ІІІ кв. 2023 року фінансисти витрачали на себе величезні суми. Загальний розмір адміністративних витрат банківської системи становив 83,3 млрд грн, що на 12% більше, ніж за аналогічний період 2022-го, та на 21% — 2021-го. При тому, що кількість діючих банків за цей час скоротилася зі 71 до 64.

Динаміка за адмінвитратами банківської системи:

  • 9 місяців 2021 року — 68,7 млрд грн (71 банк);
  • 9 місяців 2022 року — 74,3 млрд грн (67 банків);
  • 9 місяців 2023 року — 83,3 млрд грн (63 банки).

Левова частка цих витрат припадає на 5-ку держбанків — 47%, на 14 банків із іноземним капіталом — 23%, і на решту 44 банки з приватним українським капіталом — 30%.

У загальній структурі адміністративних витрат найбільшу частину — 36,5% (30,4 млрд грн) — займає зарплата персоналу. Багато структур збільшили ці витрати у III кв. із різних причин: десь наявному персоналу підвищували оклади, а десь розширювали штат під нові бізнеси чи збільшення філіальної мережі.

Цікаво, що найсильніше зарплатні витрати в липні-вересні зросли не тільки у великих системних банків, а й менших структур:

  1. ІНГ Банк Україна — на 77,5% (на 52,5 млн грн) — до 120,2 млн грн;
  2. Асвіо Банк — на 74,1% (на 24,5 млн грн) — до 57,5 млн грн;
  3. Акордбанк — на 72,5% (на 223,7 млн грн) — до 532 млн грн;
  4. А-Банк — на 67,7% (на 219,5 млн грн) — до 543,7 млн грн;
  5. ОТП Банк — на 61,8% (на 357,2 млн грн) — до 935,7 млн грн.

Ніхто витрати на персонал не скорочував і на людях не заощаджував. Ця стаття витрат зросла у всіх без винятку, просто різною мірою. Найменші прирости показали два іноземці — Сітібанк (на 41%/57,5 млн грн — до 197,6 млн грн) та Укрсиббанк (на 44,5%/538,8 млн грн — до 1,8 млрд грн).

До десятки банків із найвищими витратами на зарплати працівників увійшли банки з великими мережами філій.

Зважаючи на підвищення податку на прибуток, навряд чи варто очікувати на серйозне підвищення окладів у четвертому кварталі.

60% банків збільшили вкладення в ОВДП

Як і в попередні періоди, більшу частину своїх доходів банківська система отримала від вкладень у депозитні сертифікати Нацбанку, облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) та кредитування — відсоткові доходи. На них припало 67,9% заробітку, і лише 21,6% — на комісійні, які включають численні платежі за обслуговування карток, грошові перекази та безліч інших послуг.

У балансовій звітності дані щодо нацбанківських сертифікатів не виносяться до окремої категорії. Лише з поточних даних Нацбанку видно, що у ІІІ кв. 2023 року в ці папери вкладалися від 12 до 43 банків, залежно від тижня: регулятор провів 12 аукціонів середнім обсягом 17 млрд грн кожен із поетапним зниженням дохідностей з 25% до 20% річних. У щоденні депсертифікати (overnight) вкладалися від 44 до 64 банків, і середньодобовий обсяг вкладень становив 308 млрд грн, а ставки починалися з 20% у червні, і просіли до 16% у вересні.

Одночасно фінустанови активізували свої вкладення в ОВДП, портфель яких у липні-вересні збільшився на 4,3%, що більше за приріст II кв.:

  • І кв. — на 11,2% (на 54,2 млрд грн) — до 537,3 млрд грн;
  • ІІ кв. — на 1,7% (на 9 млрд грн) — до 546,3 млрд грн;
  • ІІІ кв. — на 4,3% (на 23,2 млрд грн) — до 569,5 млрд грн.

Найбільші покупки ОВДП у третьому кварталі зробила така 5-ка банків зі збільшенням загальних портфелів:

  • Сітібанк — на 4,6 млрд грн (на 159,6%) — до 7,5 млрд грн;
  • Укргазбанк — на 4,5 млрд грн (на 15,2%) — до 34 млрд грн;
  • Таскомбанк — на 2,6 млрд грн (на 151,4%) — до 4,2 млрд грн;
  • ПУМБ — на 2,5 млрд грн (на 16,6%) — до 17,9 млрд грн;
  • Міжнародний інвестиційний банк — на 2,1 млрд грн (на 92%) — до 4,4 млрд грн.

Збільшення портфелів держоблігацій зафіксовано у 37 банків із 63. Ще 6 структур зберегли вкладення на рівні II кварталу, і 7 — зберегли нульові портфелі ОВДП: Індустріалбанк, Альпарі Банк, Асвіо Банк, Банк Портал, Дойче Банк ДБУ, Полікомбанк та Банк Фамільний.

13 банків зменшили вкладення у боргові папери уряду на загальну суму 6 млрд грн. Найсильніше такі держустанови:

  • Укрексімбанк — на 2,4 млрд грн (4,1%) — до 56,7 млрд грн;
  • Сенс Банк — на 1,2 млрд грн (на 19,2%) — до 5,2 млрд грн;
  • Приватбанк — на 680 млн (на 0,3%) — до 228,7 млрд грн.

Банки рідко продавали папери на вторинному ринку, частіше у них спливали терміни, і Мінфін проводив погашення.

Десятка банків із найбільшими портфелями ОВДП у III кв. 2023 року не змінилася.

Держоблігації залишаються привабливими для банків, не лише з погляду прибутковості та податкових пільг, а й щодо формування обов'язкових резервів — НБУ надав підопічним таку можливість із початку 2023 року.

Сенс, Укрсиб та Сіті згортають кредитування бізнесу

Банківська система України скоротила обсяги фінансування бізнесу, як порівнюючи з 2022-м, так і з 2021-м роком (до повномасштабного вторгнення):

  • 9 місяців 2021 року — 531,8 млрд грн;
  • 9 місяців 2022 року — 591,5 млрд грн;
  • 9 місяців 2023 року — 514,3 млрд грн.

Якщо порівнювати з показниками цього року (ІІ кв./ІІІ кв.), то зменшення кредитного портфеля юросіб було зафіксовано у 28 із 63 чинних банків. Найбільші:

  1. Сенс Банк — на 2 млрд грн (на 7,7%) — до 24,4 млрд грн;
  2. Укрсиббанк — на 1,3 млрд грн (на 11,9%) — до 9,7 млрд грн;
  3. Сітібанк — на 998 млн грн (на 22,9%) — до 3,4 млрд грн;
  4. Укрексімбанк — на 886 млн грн (на 1,2%) — до 73,8 млрд грн;
  5. ПроКредит Банк — на 518 млн грн (на 2,8%) — до 17,8 млрд грн.

Одна структура зберегла портфель на рівні II кв. (Альпарі Банк), БТА Банк та Український банк реконструкції та розвитку утримують їх на нульових значеннях.

Прирости з кредитування бізнесу показали 32 банки, найбільші в абсолютних значеннях припали на банки з ТОП-10. У відсотках найсильніше зростало кредитування бізнесу у фінустановах, які раніше були не дуже помітні на цьому ринку:

  1. Дойче Банк ДБУ — на 170,1% (на 340,3 млн) — до 540,3 млн грн;
  2. СЕБ Корпоративний банк — на 100% (на 10 млн грн) — до 20 млн грн;
  3. Банк ¾ — на 38,9% (на 18,4 млн грн) — до 65,7 млн грн;
  4. Комінбанк — на 32,8% (на 928,8 млн грн) — до 3,8 млрд грн;
  5. Радабанк — на 31,3% (на 251,8 млн грн) — до 1,1 млрд грн.

У ІІІ кв. 2023 року десятка найбільших кредиторів підприємств не змінилася, порівнюючи з попереднім кварталом, усі банки зберегли свої місця у рейтингу.

Навряд чи до цього рейтингу увірвуться нові банки у IV кварталі. Наступним за Креді Агріколь йде одеський Банк Південний, який відстає від колеги відразу на 2,8 млрд грн (на 20% свого портфеля), і скоротив кредитування компаній — на 304,8 млн (на 2,1%) — до 14,4 млрд грн у липні-вересні.

Половина банків скоротили роздріб

Ненабагато кращі справи й у кредитуванні населення, яке також тане. Обсяги портфелів не допомагають утримувати ані держпрограми, на кшталт «єОселя», ані карткове кредитування. Динаміка загального кредитного портфеля фізосіб банківської системи говорить сама за себе:

  • 9 місяців 2021 року — 186 млрд грн;
  • 9 місяців 2022 року — 154 млрд грн;
  • 9 місяців 2023 року — 148,7 млрд грн.

Скорочення роздрібних портфелів зафіксовано у 33 банків із 63 банків. Найзначніші у такої 5-ки:

  1. Сенс Банк — на 918,8 млн грн (на 8,3%) — до 10,1 млрд грн;
  2. Кредобанк — на 429,2 млн грн (на 11,5%) — до 3,3 млрд грн;
  3. ОТП Банк — на 199,2 млн грн (на 6,2%) — до 3 млрд грн;
  4. Укрсиббанк — на 86,1 млн грн (на 7,4%) — до 1,1 млрд грн;
  5. Правекс Банк — на 82 млн грн (на 7,3%) — до 1 млрд грн.

П'ять банків зберегли нульові кредитні портфелі фізосіб: Дойче Банк ДБУ, ІНГ Банк Україна, Кредит Європа Банк, СЕБ Корпоративний банк та Український банк реконструкції та розвитку.

Найактивніше фінансували населення у рамках різних програм 25 банків. Найбільші прирости показали лідери, склад яких не змінився.

У декількох невеликих структур, які раніше не вирізнялися в роздробі, зафіксовані аномальні прирости портфелів:

  1. Скай Банк — на 114,2% (на 63,4 млн грн) — до 119 млн грн;
  2. РВС Банк — на 77,1% (на 13,2 млн грн) — до 30,3 млн грн;
  3. Радабанк — на 47,1% (на 21,6 млн грн) — до 67,3 млн грн.

Основним і найзатребуванішим видом фінансування громадян залишаються споживчі кредити на картки — кредитні ліміти. У IV кв., ближче до новорічних свят, ними, зазвичай, користуються активніше. Тож багато хто, напевно, зможе до кінця року наростити роздрібні портфелі.

Вклади стікаються до Привату, Ощаду, mono

Із чим фінансисти впоралися «на відмінно» — це зі збором грошей на рахунки. У ІІІ кв. 2023 року обсяг вкладів населення у банківській системі зріс (порівнюючи з ІІ кв.) на 3,6%, і вийшов на 1 трлн грн. Це краще за рівень III кв. 2022-го (862,4 млрд грн) та показника до повномасштабного вторгнення у 2021 році (688,4 млрд грн).

Відтоки за рахунками фізосіб зафіксовані лише у 18 банків із 63, хоча серед них є й великі структури:

  1. Райффайзен Банк — на 406,3 млн грн (на 0,7%) — до 55,6 млрд грн;
  2. ОТП Банк — на 242,1 млн грн (на 1%) — до 24,5 млрд грн;
  3. Банк інвестицій та заощаджень — на 137 млн грн (на 8,5%) — до 1,5 млрд грн;
  4. Оксі Банк — на 63,5 млн грн (на 25,4%) — до 186,3 млн грн;
  5. Таскомбанк — на 60 млн грн (на 0,5%) — до 10,9 млрд грн.

Трійка представників західних банків, як і раніше, не відкриває рахунки нашим фізособам і зберігає нульові портфелі: Дойче банк ДБУ, ІНГ Банк Україна та Сітібанк.

Водночас, 42 банки показали прирости коштів населення на рахунках, найістотніші — системні банки з 10-ки найбільших власників вкладів громадян. Її склад із ІІ кв. не змінився.

Не так сильно, як у населення, однак, все ж таки зріс обсяг коштів на рахунках юросіб — на 1,7% (III кв. до II кв. 2023 року) — до 1,2 трлн грн.

Відтоки за вкладеннями бізнесу зафіксовані у 26 банків, а 37 — залишилися у плюсі. Великі обсяги коштів компанії виводили з рахунків держбанків (Укрексімбанк, Укргазбанк) та банків із іноземним капіталом (Укрсиббанк, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк) із 10-ки лідерів.

Втім, найбільше виведення коштів юросіб відбулося з одеського Банку Південний (14 місце за вкладеннями бізнесу) — 8 млрд грн (25,3%), після чого там залишилося 23,5 млрд грн у цієї групи вкладників.

Також великі відтоки за межами 10-ки на 1 жовтня 2023 року зафіксовані у такої трійки:

  1. Агропросперіс Банк (32 місце) — на 1 млрд грн (на 26,2%) — до 2,9 млрд грн;
  2. Кристалбанк (38 місце) — на 905,1 млн грн (на 37%) — до 1,5 млрд грн;
  3. Правекс Банк (26 місце) — на 860 млн грн (на 13,9%) — до 5,3 млрд грн.

Найбільший приріст за коштами юросіб у ІІІ кв. показав нещодавно націоналізований Сенс Банк, який зібрав 8,5 млрд (приріст 38,7%), і посів у рейтингу вкладень бізнесу 11 місце.

З аномальних приростів грошей компаній можна виділити невеликі банки, яким, схоже, вдалося залучити до обслуговування нові підприємства:

  1. Банк Український капітал — на 296,3% (на 1,6 млрд грн) — до 2,1 млрд грн;
  2. Український банк реконструкції та розвитку — на 136,2% (на 70,3 млн грн) — до 121,9 млн грн;
  3. Банк ¾ — на 55,2% (на 62,5 млн грн) — до 175,8 млн грн.

Загалом, банківська система дає раду завданням НБУ щодо акумуляції коштів населення та бізнесу на рахунках. Це завдання регулятор чітко ставив після емісії 400 млрд грн на початку великої війни — зв'язування надлишку грошової маси для стримування інфляції та зниження тиску на курс гривні.

Нацбанк мотивує фінустанови, зберігаючи високі ставки (16−20% річних) за своїми депозитними сертифікатами. У них, здебільшого, вкладаються банки, навіть під час зниження облікової ставки. З 27 жовтня облікову ставку зменшили з 20% до 16% річних.

6 банків скоротили капітали, але решта — зростають

Якщо люди та бізнес активно вкладаються у наші фінансові структури, то їх власники не поспішають нарощувати свої інвестиції. Статутний капітал банківської системи у III кв. 2023 року навіть трохи скоротився — з 405 млрд грн до 404,4 млрд грн, що, насамперед, пояснюється закриттям двох організацій (Укрбудінвестбанку та Конкорд Банку).

Власний капітал банків у липні-вересні зріс на 16% (до 310,8 млрд грн), переважно, за рахунок прибутку та розформування резервів. За даними НБУ, за ці місяці частка проблемних кредитів у загальному портфелі скоротилася з 38,79 до 37,87%.

Скорочення власного капіталу було зафіксовано лише у 6-ти банків із 63:

  1. Перший інвестиційний банк — на 33 млн грн (на 13,7%) — до 207,8 млн грн;
  2. Правекс Банк — на 25 млн грн (на 2,4%) — до 1 млрд грн;
  3. Індустріалбанк — на 18,4 млн грн (на 1,6%) — до 1,1 млрд грн;
  4. Оксі Банк — на 3,9 млн грн (на 1,6%) — до 238,5 млн грн;
  5. Альпарі Банк — на 3 млн грн (на 1,6%) — до 185,8 млн грн;
  6. Мотор-Банк — на 952 тис. грн (на 0,4%) — до 228,3 млн грн.

Інші 37 українських банків змогли різною мірою підвищити капіталізацію. 10-ка найбільших установ за цим показником не змінилася.

Окрім цих лідерів, великі збільшення власного капіталу було зафіксовано у низки структур:

  1. Креді Агріколь Банк — на 1,3 млрд грн (на 18,9%) — до 8,5 млрд грн;
  2. Кредобанк — на 750 млн грн (на 14,8%) — до 5,8 млрд грн;
  3. Банк Південний — на 363,7 млн грн (на 7,3%) — до 5,4 млрд грн;
  4. А-Банк — на 356 млн грн (на 13,5%) — до 3 млрд грн;
  5. ІНГ Банк Україна — на 260,4 млн грн (на 5,2%) — до 5,3 млрд грн.

При своїх капіталах у 310,8 млрд грн українська банківська система станом на 1 жовтня 2023 року зібрала всього вкладів (фізособи + юрособи) на 2,2 трлн грн і сформувала активів на 3 трлн грн.

Коментарі - 5

+
+45
Игорь Левченко
Игорь Левченко
20 грудня 2023, 9:38
#
Хм… Прикольно))
+
+30
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
20 грудня 2023, 10:02
#
Слід використовуваии слово БАНКА, в яку скидають гроші. НБУ платить дику комісію за депсертифікатами, Мінфін купони на ОВДП… 100% гарантія, ніяких ризиків, можна лишити тільки касирів, щоб бабло збирали і директора. Та й касирів можна гнати, а депо через додатки… Хочете наказати банки, купуйте ОВДП напряму, без депозиту.
+
+12
Riojas
Riojas
20 грудня 2023, 10:20
#
Так к кому вопросы? Регулятор задаёт правила игры, они год заставляли банки пылесосить гривну. Теперь задним числом ощипали налогом на прибыль. Если кого наказывать, то точно не банки, которые делали в точности то, что им говорили.
+
+27
Riojas
Riojas
20 грудня 2023, 10:22
#
Я вот думаю, сколько банков в следующем году покажут (около) нулевую прибыль и сократят вложения в овгз до минимума норм резервирования. И как потом регулятор будет сокрушаться таким несознательным банкам
+
+15
UAF
UAF
20 грудня 2023, 14:33
#
Почему-то не удивлен. П****банк самый ущербный банк, но деньги уже им некуда слаживать. Качество обслуживания настолько убогое, что даже отслеживанием это тяжело назвать.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися