Мінфін - Курси валют України

Встановити
19 грудня 2023, 7:30

Не більше 1% на день, заборона на позики ігроманам та допкомісії: як зміняться кредити МФО

Українці дедалі більше влазять у борги. Після різкого спаду на початку війни популярність «кредитів до зарплати» знову зростає: з січня до вересня 2023 року було оформлено 6 млн нових позик на загальну суму 29,1 млрд грн під захмарні відсотки. Щоб захистити клієнтів МФО, парламент ухвалив спеціальний закон. «Мінфін» проаналізував, як зміняться умови видачі мікропозик та їх обслуговування.

Скільки тепер доведеться платити за мікрокредит

Ініціював та розробляв Закон № 9422 Національний банк, а вносили до Верховної Ради 13 депутатів зі «Слуги народу». Голова НБУ Андрій Пишний неодноразово звертав увагу на те, що українці змушені сильно переплачувати за мікрокредитами — у перерахунку на стандартні 12 місяців платять за ними до 1500−1800% річних.

Метою ж нового закону заявлялося зниження ставок до 1% на день із урахуванням усіх комісій та додаткових витрат. У ході підготовки до документу додали безліч інших нововведень, але основна ідея залишилася незмінною.

«Новий закон після набрання чинності його норм найменшою мірою позначиться на банківському кредитуванні. Навіть найдорожчі беззаставні банківські кредити готівкою не виходять за межі передбаченого обмеження денної ставки у розмірі 1%. Із цього погляду, для банків зміниться не так уже й багато», — зазначив у розмові з «Мінфіном» директор департаменту розвитку роздрібних продуктів Юнекс Банку Сергій Савка.

Через анонсований Нацбанком 1% на день, як максимально допустиму ставку, багато хто вирішив, що після набрання чинності новим законом, мікрокредити мають відразу подешевшати, щонайменше, до 365% річних. Однак, це виявилося не так, через передбачений перехідний період для здешевлення позик на 8 місяців:

  • перші 120 днів — до 2,5% на день;
  • наступні 120 днів — 1,5% на день.

Отже, переходу на 1%/день доведеться зачекати, що також варто враховувати тим, хто розраховував на нову мінімалку.

«Після набрання чинності Законом № 9422 в учасників ринку буде один місяць, щоб привести свою діяльність у відповідність до оновлених вимог, у тому числі, щоб перейти на ставку 2,5% на день. Після цього є 120 днів на перехід до ставки 1,5% на день, і ще 120 днів — на перехід до денної відсоткової ставки у розмірі 1%. Фактично, ринок має 8 місяців на адаптацію», — пояснила нам ситуацію президент Всеукраїнської Асоціації фінансових компаній (ВАФК) Алла Сав'юк.

Виходить, що під час перехідного періоду максимально допустимі за мікрокредитами ставки зможуть перевищувати 700% річних.

Проте, у мікрокредитних організаціях запевнили, що їхні середні цінники і без нового закону знаходяться поряд із нацбанківською ставкою. А вищі відсотки виставляють лише порушникам, які не виконують договорів.

«Ринок зараз працює майже з такою самою фактичною відсотковою ставкою — у розмірі 1,2−1,3% на день у середньому. Це ставка, яку клієнти отримують завдяки акціям та програмам лояльності компаній. Якщо людина виконує умови договору, вона не переплачує «зайвого».

Базова відсоткова ставка у розмірі 2,5−3% починає діяти, коли він припиняє виконувати свої зобов'язання перед компанією. Тому що для таких клієнтів скасовуються будь-які пільги та програми лояльності", — запевнив «Мінфін» СЕО MyCredit Владислав Білан.

Він уточнив, що під час воєнного стану кредиторам заборонено нараховувати пені та штрафи. Мабуть, тому до договорів закладаються різні відсоткові ставки.

Читайте також: Кількість компаній зростає: всі МФО, які пропонують пільговий період 0%. Рейтинг «Мінфіну»

Як рахуватимуть денну ставку

У Законі № 9422 виписано формулу, за якою кредитори будуть зобов'язані розраховувати свою денну відсоткову ставку:

  • ДВС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%

З такою розшифровкою зрозуміти основний принцип ціни легко:

  • ДВС — денна відсоткова ставка;
  • ЗВСК — загальні витрати за споживчим кредитом;
  • ЗРК — загальний розмір кредиту;
  • t — термін кредитування в днях.

Щоб кредитори не наздоганяли ціну кредиту за рахунок пені/штрафів (після закінчення військового стану), комісій та додаткових платежів (наприклад, за страховку), в законі чітко виписано, що до денної ставки повинні входити всі витрати на споживчий кредит. Споживач не зобов'язаний сплачувати будь-які платежі, які не вказані у кредитному договорі або не враховані під час розрахунку денної ставки.

При цьому Нацбанк виписав собі право встановлювати додаткові вимоги до складових для розрахунку ставки на випадок, якщо фінансисти вигадають, як обійти закон. У цьому випадку швидко з'явиться ухвала НБУ з уточнюючими вимогами.

Додаткові вимоги та заборони

Максимально допустима ставка — не єдина новація для мікрокредиту. Також з'являється правило щодо оцінки одержувача кредиту, яке ще до кінця не розуміють профучасники.

«Варто згадати запроваджену законом вимогу про якусь належну оцінку платоспроможності потенційного позичальника. Самих вимог документ не вказує — їх має розробити та впровадити Національний банк», — каже Сергій Савка.

Мабуть, стандарти оцінки затверджуватимуть постанови НБУ, і фінансисти вже передбачають тут проблеми, через які людям частіше, ніж зазвичай, відмовлятимуть у мікрокредитуванні.

«Наша цільова аудиторія — високоризикова. Очікуємо, що регулятор зверне увагу на цю проблему, тому що компанії будуть змушені ускладнювати процедуру розгляду клієнта, удосконалювати скоринг. По суті, коли закон набуде чинності, кредити зможуть отримувати лише клієнти з гарною кредитною історією», — уточнив Владислав Білан.

Серед додаткових вимог до споживчих кредитів із нового закону можна виділити:

  1. Якщо позичальник і кредитор хочуть збільшити обсяг позики, то кредитор зобов'язаний знову провести оцінку кредитоспроможності позичальника.
  2. Заборонено продовжувати термін споживчого кредиту (якщо це не кредитна лінія або не кредитування банківського рахунку) в односторонньому порядку за чинним договором. Для продовження користування позикою обов'язково потрібно укладати додатковий договір.
  3. Істотна зміна кредитних умов може відбуватися не частіше, ніж 1 раз на місяць. Якщо кредитор йде на них, то щоразу зобов'язаний повідомити позичальнику про поточний розмір його заборгованості, погашені суми. Дані повинні підтверджуватись виписками за рахунками.
  4. Заборонено надавати споживчі кредити офіційно визнаним ігроманам. Усіх позичальників перед кредитуванням зобов'язані перевіряти на наявність у Реєстрі осіб, яким обмежений доступ до ігрових установ чи участі в азартних іграх. Він запрацював в Україні у 2023 році.

Коли Андрій Пишний лобіював Законопроєкт № 9422, він зазначав, що дорогі мікрокредити часто оформляються українцями вночі (на сайтах компаній з перерахуванням на картку), а позикові кошти йдуть на гру — на що скаржилися родичі ігроманів, що постраждали. Тому в законі з'явилася офіційна заборона на їхнє кредитування. На ігроманію потенційних позичальників (через відповідний реєстр) до видачі коштів зобов'язали безкоштовно перевіряти Бюро кредитних історій.

Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) повідомляла, що станом на 1 травня 2023 року в реєстрі налічувалося 802 особи. Найчастіше людей вносять до нього за заявами родичів, рідше — на прохання самих гравців, як самообмеження. Це роблять КРАІЛ і самі представники ігрової індустрії.

НБУ також виписав у новому законі своє право штрафувати фінустанови:

  • за невиконання вимог щодо розрахунку щоденної ставки — 7−10 тис. неоподатковуваних мінімумів (119−170 тис. грн);
  • за непроведення оцінки платоспроможності позичальника — 3−7 тис. неоподатковуваних мінімумів (51−119 тис. грн);
  • за недотримання вимог щодо споживчого кредитування — 5−10 тис. неоподатковуваних мінімумів (85−170 тис. грн).

Штрафи можуть здатися не дуже великими, особливо якщо врахувати масштаби мікрокредитування в країні, однак, важливо пам'ятати, що вони застосовуються за кожен випадок виявленого порушення. Якщо подобову ставку не розрахували, скажімо, для 1000 позичальників, то штраф буде помножено на 1000.

Читайте також: У Нацбанку фіксують відновлення темпів кредитування в усіх сегментах

Чого бояться МФО

Фінустанови по-різному відреагували на посилення вимог до споживчого кредитування. Лише одиниці поставилися з розумінням.

«Зниження ставки було заздалегідь анонсовано НБУ, тож очікуване ринком. Завдяки взаємодії регулятора з ринком створено оптимальні умови поступового переходу на термін до 9 місяців. Цього достатньо, щоб бізнес міг підготуватися та пройти цей період без сильних потрясінь.

Можливо, дрібним компаніям буде важко, оскільки управління ризиками та операційною ефективністю вийде на перший план. Нові обмеження можуть вплинути на їхню дохідність, що призведе до їх виходу з ринку. Топові ж компанії, напевно, адаптуються до нових обмежень і збережуть свою прибутковість, скориставшись виходом менших конкурентів, щоб збільшити свою частку на ринку", — сказав «Мінфіну» СЕО Moneyveo Сергій Сінченко.

Більшість же відзначала зростання навантаження на МФО з боку Нацбанку саме у 2024 році, що робить особливо непростим завдання з перебудови кредитної моделі, передбаченої новим законом.

«Крім директивного регулювання ціни на кредити, учасники ринку проходитимуть, по суті, «переліцензування». Так звану процедуру авторизації, згідно з Законом «Про фінансові послуги та фінансові компанії», який набуде чинності 01.01.2024.

Також регулятор із 2024 року планує запровадити пруденційні вимоги до фінансових компаній, зокрема, підвищити вимоги до розміру власного капіталу та левериджу (тобто встановити допустимий коефіцієнт боргового навантаження). Таке колосальне регуляторне навантаження створює серйозні виклики гравцям ринку, які потребують значного ресурсу для того, щоб упоратися з темпом змін", — пояснила Алла Сав'юк.

Більшість опитаних «Мінфіном» фінустанов готуються до скорочення загальних обсягів мікрокредитування.

«Ми прогнозуємо, що новий документ негативно вплине на ринок мікрокредитування. Зменшать обсяги кредитування, тому що брати на себе ризик і співпрацювати з особами з поганою кредитною історією під таку низьку ставку, не маючи жодного важеля впливу на них, жодна організація не зможе», — вважає Владислав Білан.

Його колеги допускають нові додаткові кредитні обмеження з боку Нацбанку після набрання чинності новим законом.

«Дохідність радикально знизиться (у понад удвічі), зміняться товари. Наразі складно прогнозувати зміну попиту на мікрокредитування, а також можливі додаткові регуляторні обмеження. Саме Національний банк зараз визначає майбутній формат ринку мікрокредитування», — зазначив «Мінфіну» СЕО «Авентус Україна» (™CreditPlus) Володимир Довгаль.

У банках же не виключають переманювання частини клієнтської бази мікрокредитних організацій, хоча далеко не всі клієнти зможуть виконати банківські вимоги.

«Можна припустити, що частина попиту на мікрокредитування перейде від МФО до банків. Проте, якість багатьох із таких позичальників може виявитися незадовільною для ризик-моделей банків», — підтвердив Сергій Савка.

Як зміниться ринок

Нещодавнє дослідження Opendatabot показало активізацію мікрокредитування в Україні.

Із січня до вересня 2023 року в Україні було оформлено 6 мільйонів нових кредитних договорів на загальну суму 29,1 мільярда гривень. Це вже більше, ніж за весь 2022 рік, хоч усе ще в 1,8 разів менше, ніж за відповідний період 2021 року.

У середньому, на місяць у третьому кварталі поточного року реєструвалося 715 тис. нових мікропозик. Загалом, у 2023 році кількість укладених договорів збільшується на 7% щоквартально.

Продовжує зростати й заборгованість за мікропозиками: +6% за квартал. На кінець вересня борги українців перед МФО сягнули 9,44 мільярда гривень.

«Середній відсоток неповернень на ринку знаходиться у межах 8−15%, у Moneyveo він нижчий. Думаю, що, загалом, на ринку цей показник стане меншим, а у нас — залишиться на існуючому сьогодні рівні», — оцінив ситуацію Сергій Сінченко.

За даними Opendatabot, з початку великої війни кількість фінансових компаній, що видають мікрокредити населенню, скоротилася на третину — з 935 до 629.

У Всеукраїнській Асоціації фінкомпаній уточнили, що 90% цього ринку припадає на 30-ку найбільших організацій.

«Основна когорта з початком повномасштабної війни не змінилася: MyCredit, Moneyveo, CreditPlus, Miloan, Credit Kasa, ШвидкоГроші», — уточнив нам Владислав Білан із MyCredit.

Фінансисти допускають закриття мікрофінансових організацій через закон, який посилює правила споживчого кредитування.

«Частина фінансових компаній підуть з ринку, інші — почнуть переглядати умови для нових та постійних клієнтів, щоб утриматися на плаву. Вимоги, що вносяться, потребують серйозних удосконалень програмного забезпечення, що вимагає великих витрат. Зникнуть безвідсоткові кредити, а також знизяться або будуть відсутні знижки для постійних клієнтів», — спрогнозував Білан.

Його колеги також прогнозують погіршення умов для позичальників.

«Можна передбачити підвищення середнього чека. Однак, внаслідок обмеження ставки, можливе зменшення кількості доступних знижок», — вважає Сергій Сінченко з Moneyveo.

При цьому фінансисти розраховують на те, що Нацбанк вживатиме заходів, які дозволять впливати на позичальників щодо виконання кредитних договорів.

«Наприклад, у Польщі існують електронні суди: якщо протягом 30 днів позичальник не повертає гроші, компанія має право забрати борг через суд. Відповідно, потрібний орган виконавчої влади, який регулює діяльність позичальників», — навів приклад Владислав Білан.

Після підписання нового закону Президентом від Національного банку чекають на ще безліч регуляцій, уточнень та методик за новими кредитними правилами.

Коментарі - 2

+
+90
Oleksii Ch
Oleksii Ch
19 грудня 2023, 8:55
#
Бідолашні лихварі… Так жалко пацанів (ні!), не зможуть корпоративи в Буковелі організовувати та премії собі виписувати. Цей бізнес взагалі треба задушити, нехай менеджмент йде на базарі овочі продавать, де їм те саме місце.
+
+30
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
19 грудня 2023, 16:27
#
Смішна ініціатива оцінювати платоспроможність кредитованих. Їм відмовили банки в кредитуванні. Чому? Вгадайте з трьох разів… Вірно, тому що вони не надійні. Надійним клієнтам (не топ менеджерам, а простим) банки самі парять кредитки до 200 тис грн під нуль% до 90 днів.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися