Мінфін - Курси валют України

Встановити
9 квітня 2024, 8:40

Нацбанк робить ставку на привабливість депозитів: кому це може зашкодити

Попри зниження інфляції, Нацбанк продовжує тримати високою облікову ставку, і навіть незначне її зниження дивує ЗМІ. Чому ми звикаємо до політики високих ставок, як її пояснює регулятор та яка від неї шкода економіці, в колонці для zn.ua розповів завідувач відділу грошових ринків GROWFORD Institute Михайло Джус. «Мінфін» публікує ключові тези.

Чому всі здивувалися зниженню ставок

Необхідною умовою забезпечення Нацбанком стабільності гривні є довіра суспільства до його політики. І, попри традиційну недовіру українців до різних органів влади, НБУ вдалося досягнути неабияких успіхів у формуванні «правильного» сприйняття його дій, але для цього довелося створити альтернативну реальність для громадян.

Проілюструємо цей феномен на прикладі останнього «монетарного» рішення НБУ та реакції на нього з боку окремих медіа.

14 березня Нацбанк оголосив про зниження облікової ставки з 15 до 14,5%. Саме собою це рішення не викликало б жодного інтересу: відбулося незначне (відносно абсолютного рівня ставок) коригування відсоткової політики НБУ, яке навряд чи матиме якісь відчутні наслідки. Якби не одне «але».

Поширюючи цю новину, численні медіа повідомили, що НБУ несподівано знизив облікову ставку. Оцей прислівник «несподівано» — дуже симптоматичний і має сенс лише в межах альтернативної реальності, сформованої Нацбанком упродовж двох останніх років.

Що ж саме так здивувало ЗМІ? Те, що у січневому прогнозі Нацбанк передбачав незначне зниження облікової ставки лише в другому півріччі, не мало б нікого вводити в оману — регулятор безліч разів повторював, що його прогнози не є зобов’язаннями, підтверджуючи це на практиці.

Та й більшість згаданих медіа у своїх повідомленнях посилалися не на прогноз НБУ, а на опитування представників банківського сектору, проведене «Інтерфакс-Україна», а також на опитування компанії ICU, в якому 70% респондентів передбачали збереження облікової ставки незмінною.

Складно не помітити, що у згаданих опитуваннях превалює погляд представників фінансового сектору, які фактично зацікавлені у збереженні ставок на високому рівні. Тож не виключено, що відповіді респондентів можуть відображати вплив певного когнітивного упередження.

Але Нацбанк, пріоритетною метою якого є забезпечення цінової стабільності, повинен уникати будь-яких упереджень і керуватися інтересами всієї економіки. Адже ціни на товари формуються не у фінансовому, а в реальному секторі економіки, де взаємодіють виробники, продавці та покупці.

Якщо оцінювати дії НБУ під таким кутом зору, то на фоні інфляції у 4,3% зниження облікової ставки є не просто логічним і очікуваним, а життєво необхідним. Оскільки в умовах, коли найнижча ставка центрального банку перевищує інфляцію у понад три рази, про будь-яке відновлення економіки не може бути й мови. Навіть за ідеальних безпекових умов та інших сприятливих обставин відсутність доступних фінансових ресурсів блокуватиме динамічне зростання.

Та парадокс нашої ситуації полягає в тому, що через декілька місяців після початку великої війни НБУ вирішив, що серед його пріоритетів має з’явитися «забезпечення привабливості гривневих активів». Невдовзі, визначивши саме цей пріоритет ключовим, Нацбанк почав методично насаджувати суспільству цю думку.

Поглянемо, наприклад, на останні підсумки дискусії у комітеті з монетарної політики НБУ і порахуємо, скільки разів там повторюється в різних варіаціях словосполучення «привабливість гривневих активів». Із десяток, не менше.

Фактично, це означає, що Нацбанк цілком підпорядкував свою політику інтересам людей, які мають надлишок коштів. При цьому інтереси тих, хто потребує запозичень (а це практично весь бізнес), були повністю проігноровані.

Безумовно, обсяги залучених коштів в ОВДП, як і зв’язування вільної гривні на банківських депозитах, — важливі складові стабільності. Але і в першому, і в другому випадках принципове значення має ціна — тобто ставка, за якою кошти залучаються.

Важливо також усвідомлювати, що жоден закон не зобов’язує НБУ перейматися генеруванням доходів для інвесторів і вкладників.

Однак, жорстка монетарна політика є комфортною для керівництва НБУ, з погляду відповідальності за ухвалені рішення, оскільки вона дійсно знижує ризики дестабілізації грошового ринку. За принципом цвинтарної стабільності.

Хоча держава платить членам Правління НБУ понад 10 тис. дол. на місяць саме для того, щоб вони брали на себе відповідальність за пошук балансу між інтересами тих, хто хоче примножити статки, і тих, кому бракує грошей для життя та розвитку.

Тож, усвідомлюючи дивність ситуації, коли облікова ставка у 3−4 рази перевищує рівень інфляції, Нацбанк не обмежується офіційними повідомленнями і продовжує комунікувати це питання у ЗМІ.

Читайте також: Інфляція сповільнюється: чому НБУ зберігає політику дорогих грошей

Як НБУ обґрунтовує високу ставку

У нещодавній колонці один із членів комітету з монетарної політики НБУ пояснює суспільству, що центральний банк цікавить не поточна, а очікувана інфляція, і під таким кутом зору Україна не є рекордсменом за величиною ключової ставки щодо інфляції. Тут відразу постає питання щодо достовірності прогнозів НБУ, оскільки у 2023 році фактичний рівень інфляції (5,1%) виявився у декілька разів нижчим, ніж передбачав прогноз НБУ на початку року (18,7%). З огляду на таку «точність» прогнозування, може, все ж надійніше орієнтуватися на фактичні показники?

Цілком очікувано суть згаданої колонки зводиться до того, що висока облікова ставка потрібна для того, аби забезпечити вкладникам дохід, вищий за інфляційне знецінення коштів. Інакше, гроші перетечуть на валютний ринок, а далі — «хвиля паніки», «величезний тиск на міжнародні резерви»…

Жоден притомний українець не побажає реалізації такого сценарію.

Та якщо називати речі своїми іменами, доведеться визнати, що НБУ будує свою комунікаційну політику на провокуванні страху перед значним знеціненням гривні, роблячи економіку заручником інтересів невеликого прошарку рантьє.

Такий підхід апріорі передбачає, що громадяни України схильні до провокування паніки на валютному ринку, якщо не отримають бажаного доходу на свої заощадження. Це, до речі, ті самі громадяни, які не думали панікувати навіть навесні 2022 року і витрачали свої заощадження на потреби війська. Доки НБУ не почав їх наполегливо переконувати, що справжнім їхнім пріоритетом є отримання доходів.

Так само і банки у перші місяці великої війни вкладали десятки мільярдів гривень у державні облігації під 10−11% річних, доки Нацбанк не підвищив облікову ставку до 25% і не переконав їх у тому, що потрібно просити в уряду значно більше.

Авторитет і колосальний інформаційний ресурс регулятора можна було б використати для заохочення вкладень у військові облігації з акцентом на необхідності фінансувати воєнні видатки, а не на можливості отримати дохід. Українське суспільство не раз доводило, що матеріальні стимули не є визначальними чинниками його дій. Особливо в критичні моменти історії.

Читайте також: Депозитні ставки пішли врізнобій: 5 невеликих банків їх порізали, 2 — збільшили

На превеликий жаль, цього так і не зрозумів НБУ, та заходився формувати альтернативну реальність, в якій безумовним пріоритетом для кожного має бути «привабливість гривневих активів». І досягнув у цьому неабияких успіхів. Тож не дивно, що навіть маленький крок Нацбанку в напрямі нормалізації монетарної політики (зниження облікової ставки на 0,5 в.п.) сприймається багатьма, як несподіванка.

Коментарі - 12

+
+81
Андрей Татра
Андрей Татра
9 квітня 2024, 9:20
#
Снижение учётной ставки в наших реалиях это утопия. Реально она должна быть на уровне 18−20 % тогда компании и люди будут в гривне в итоге гривна переводится в валюту,золото этот тренд будет проходить до конца года. Реальный пример мой коллега имея гривневые ОВГЗ по окончании срока переводит в доллари размещает в долларовые ОВГЗ. Другой покупает топливо (солярку) так как стоимость гартировано будет выше и таких вариантов множество.
+
+15
Riojas
Riojas
9 квітня 2024, 11:17
#
Боюсь, что политика НБУ «любой ценой обеспечить стабильную и инвестиционно привлекательную гривну» является всего лишь частью общей политики «теплой ванны» в третий год воюющей стране. Не самостоятельное, экономически обоснованное решение, а выполнение общей задачи сверху.
+
+15
bosyak
bosyak
9 квітня 2024, 11:40
#
А мені подобається висока ставка. Бо вона стримує інфляцію. Якщо комусь потрібні гроші для розвитку — розвивайте фондовий ринок. Не кідайте інвесторів, запропонуйте гарні умови для них і не буде потреби йти в банк за кредитом.
+
+66
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
9 квітня 2024, 12:42
#
У нас зараз реальна інфляція біля 4%, якщо за логікою мирного часу обікову знизити до 6%, хто заради потенційного реального прибутку 2% на рік, зараз буде вкладади гроші на депозит чи в ОВДП? Мабуть майже ніхто, ризиків дуже багато, а потенійний прибуток буде менше статистичної похибки. Тому ставка + 10% від інфляції цілком логічна зараз, за приблизно 10% на рік реального прибутку в умовах стабільної валюти більшість людей готові вкладати у гривневі активи і йти на ризики військового часу, своєю чергою це підтримує стабільність валюти, а це своює чергою ще більше збільшує довіру до гривні і ще більше людей готові вкладати у гривневі активи, виходить благодатне коло. Коли навіть можна поступово знижувати облікову ставку. Якщо ж опустити облікову швидко до 6−8%, піде потік гривні у обмінники, ЗВР посипляться, курс попливе, у гривню ніхто вкладати не буде, інфляція швидко зросте до 15−25%, і тоді облікову доведеться знову піднімати до умовних 25%. Таке враження, що автор зовсім не розуміє реалій 2022−2024 років, або хоче навмисно підірвати фінансову стаільність країни…
+
+30
Riojas
Riojas
9 квітня 2024, 12:53
#
Так, а за чей счёт банкет? Все понимают, что валюта нестабильна и готовы вкладываться только под существенный процент. За счёт чего будут выплачиваться эти проценты, выше инфляции? Когда «благодатне коло» перейдет в финансовую пирамиду? Об этом и статья, деньги нужно привлекать разумно, а не сверхдоходами, которые ничем не обеспечены
+
+15
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
9 квітня 2024, 14:03
#
«Банкет» або, якщо точніше «режим виживання» за рахунок майбутнього і надії на те, що частину боргів Україні спишуть. Але у даній ситуації альтернативи політиці НБУ не бачу, якщо відкинути популізми подібні до того, що пише автор. Для прикладу РФ у схожій до нас ситуції у плані фінансів, коли всі ресурси йдуть на війну. Зараз там ставка 16%, інфляцію біля 8%, розрив 8% між інфляцією і ставкою, а не 10% як у нас. Але різниця цих 2% на весну 2024 у тому, що у гривню вірять і інвестують, а у рубль не вірять і чекають девальвації, відповідно інвестують з більшою радістю у долар. Можна звісно спробувати опустити у нас ставку до 12,5% можливо все буде ок, а можливо отримаємо ситуацію аналогічну РФ. Зниження ставки на 2% не призведе до кредитного буму, а от макрофінансову стабільність може почати підривати, так чи варті ці додаткові 2% зниження ставки того? Я думаю поки ні, так само думають і в НБУ очевидно. До кінця року можливо і буде 12,5% але за 8 місяців ще багато чого може змінитися
+
0
Riojas
Riojas
9 квітня 2024, 15:20
#
Я честно скажу, с реальным состоянием дел военной экономики рф я не знаком, поэтому ориентируюсь на относительно свежий материал https://minfin.com.ua/ua/2024/01/31/120667367/ и там-то как раз лишние деньги идут в ипотеку, то есть идёт кредитование и рост потребления. Более того, из-за санкций, там в общем-то особо не купишь валюту или металлы. У нас же деньги не работают, одним невыгодно выдавать кредит (а зачем, если эти деньги можно отдать НБУ на депозитные сертификаты), а другим невыгодно кредитоваться, так как гривна дорогая и проценты по кредиту даже частично не покроет инфляция. Третьим невыгодно тратить гривну, проще ее положить в банк или купить овгз. Регулятор исходит из того, что любая свободная копейка будет конвертирована в валюту и выведена или спрятана в матрас (что, наверное, не сильно далеко от истины). Что делать в этой ситуации, честно говоря, непонятно, но оно же не может так работать на более-менее перспективу
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
9 квітня 2024, 16:33
#
На перспективу не може, але задача перспективи тут і не стоїть, на перспективу тут йде тільки укріплення віри у гривню, після завершення війни це зіграє свою позитивну роль. А стосовно теперішнього, головна мета зв’язати всю вільну гривню і через ОВДП направити її на фінансування війни, а не на розвиток кредитних програм. Купує фізична особа ОВДП сама, чи вкладе гроші на депозит у банку, на які потім банк купе ОВПД чи вкладе гроші в НБУ, які вже сам НБУ вкладе в ОВДП. Більша частина вільної гривні так чи інакше через ОВДП потрапляє до міністерства фінансів, у цьому одна з основних цілей облікової 14,5% на сьогодні і воно працює, на гривні фінансується війна, а не скуповуються виключно долари. Стосовно статті на яку Ви кинули посилання, менше вірте тому автору, а стосовно іпотеки і нерухомості в РФ, там цілком імовірно вже цього року може статися щось подібне до того, що у нас було 2008 року, набудували там дійсно багато за останні роки, але левова доля стоїть непродана
+
+15
bosyak
bosyak
9 квітня 2024, 17:25
#
Доходи і відсотки забезпечені зовнішньою допомогою, більш нічим.
+
0
Володимир Кричун
Володимир Кричун
9 квітня 2024, 14:03
#
Дурня повна. Жирний мінус маніпуляторам
+
0
Moneta ..
Moneta ..
9 квітня 2024, 17:53
#
НБУ не влияет ни на что. Очередные клоуны в цирке. Завтра не дадут транш и умоются все эти прогнозисты.
+
0
Criptor82
Criptor82
9 квітня 2024, 19:45
#
Автору статті + вірно розставив акценти. Радий, що в Україні лишились толкові люди, що говорять такі розумні речі. Однак для повноти картини треба було додати, що все таки уряд намагається компенсувати складнощі з кредитами для бізнесу, через програми пільгового кредитування та гранти, плюс є ризик значної девальвації, якщо передчасно знизити облікову та інші ставки до рівня 10% та менше. Думаю ці речі теж прораховуються при прийнятті рішень.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися