Пошук інвестицій та цифрові можливості: основні теми Форуму інноваційних виробництв

Подія зібрала 1500 учасників з-поміж власників виробничих, логістичних, торговельних компаній, а також представників малого та середнього бізнесу. Спікерами Форуму стали представники законодавчої та виконавчої влади, державних підприємств, комерційних компаній у секторах промисловості, фінансів та інформаційних технологій. Метою заходу став розвиток виробничих підприємств в Україні, екосистеми індустріальних парків, акселераторів, інвестиційних та партнерських програм.

Учасники Форуму мали нагоду ознайомитися з практичними кейсами підвищення інвестиційної привабливості, реалізації стратегії впровадження інновацій та збільшення операційної ефективності бізнесу. Спікери події поділилися рекомендаціями щодо активізації інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні, а також розповіли про ефективні моделі взаємодії між бізнесом та владою задля досягнення тривалого економічного зростання.

Інвестиції для розвитку бізнесу

Учасники дискусійної панелі «Інвестиції у виробництво: перспективи, умови, ризики» обговорили варіанти залучення додаткових коштів для розвитку бізнесу та вибір найнадійніших механізмів фінансової співпраці.

Виконавчий директор Офісу залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Сергій Цівкач переконаний, що українські компанії готові до виходу на світові ринки залучення капіталу. За словами Цівкача, українська сфера виробництва отримує поки незначну увагу з боку іноземних інвесторів: із загальної суми у 868 млн дол прямих іноземних інвестицій у 2020 році, лише 20% коштів були спрямовані у виробничий сектор. Цівкач переконаний, що виходом з ситуації стане суттєва модернізація наявної інфраструктури, подальша технологізація виробництва та впровадження нових стандартів корпоративного управління, що підвищать конкурентність національних виробників. Тенденція до перенесення 15−20% виробництв з Азії до країн Центральної та Східної Європи збережеться, що створює значні шанси для стрімкого розвитку вітчизняної промисловості.

На думку Дмитра Бородая, принципала Horizon Capital, необхідними умовами для сталого кредитування українських компаній з боку іноземних кредитних установ є дотримання міжнародних стандартів ведення фінзвітності, надання повної інформації про структуру активів, а також зрозумілий ринок збуту та закупівель. Бородай переконаний, що партнерство та довіра складають запоруку успішної роботи українського бізнесу на міжнародному ринку кредитування.

Своєю чергою, голова ради директорів компанії «Ефективні інвестиції» Ігор Ліскі наголосив, що існують альтернативні варіанти залучення додаткових коштів для розвитку власної справи. Ринок не обмежується виключно кредитними ресурсами, відтак доречним є звернення до різноманітних фондів розвитку та залучення бізнес-партнерів. За словами Ліскі, успішна реалізація проєктів суттєво залежить від наявних внутрішніх ресурсів компанії та відкритості до партнерства.

Стратегія розвитку промисловості

Спікери панелі «Промислова стратегія України і сучасні виклики» зосередили увагу на інструментах та шляхах реалізації Національної економічної стратегії-2030, яку Кабінет міністрів України затвердив на початку 2021 року.

Віцепрем'єр-міністр України — Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський переконаний, що впровадження імпортозаміщення слід було починати відразу після здобуття незалежності України в 1991 році. Конфлікт на Сході держави, коли українські виробництва зіштовхнулись із необхідністю заміни комлектуючих з Російської Федерації, став додатковим аргументом для реалізації цієї політики. Україна також має проводити послідовні дії щодо захисту національних ринків та виробників. «Якщо ми не будемо на всіх рівнях захищати наші ринки і наших виробників, ми їх втратимо — виробників та роботодавців», — вважає Уруський.

Генеральний директор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв переконаний, що роль ОПК полягає в стимулюванні розвитку всього комплексу галузей національної економіки. Виконання Національної економічної стратегії-2030 передбачає забезпечення фінансової стабільності підприємств ОПК, перехід до довгострокових механізмів планування, спрямування інвестицій держави в сектор інновацій, а також запровадження комплексної державної підтримки оборонних науково-технічних досліджень. Гусєв вважає, що Україна має відновити статус одного з лідерів виробництва озброєння на глобальному ринку, долучитися до ланцюжків постачання військової техніки країн-членів НАТО, а також забезпечити трансфер технологій. Спектр продукції, що Україна може постачати на світові ринки, за словами очільника Укроборонпрому, включає військово-транспортні літаки, колісну бронетехніку і танки «Оплот», високоточну зброю тощо.

Перший заступник генерального директора ІНТЕРПАЙП, компанії-партнера Форуму інноваційних виробництв, Денис Морозов погодився, що готова продукція має переважати в структурі українського ВВП. Забезпечення цього має стати магістральним напрямком для розвитку національної економіки. «Зараз в українському експорті висока частка товарів з низькою доданою вартістю. Якщо бути точним, 2/3 українського експорту — сировина. Чим більшою буде ступінь переробки сировини в країні, тим більше зростатиме економіка. І тим менше курс гривні залежатиме від коливань світових цін на метал і зерно», — зауважив Морозов.

Індустрія 4.0 та цифрові можливості

Директор та співзасновник компанії IT-Enterprise Олег Щербатенко переконаний, що впровадження елементів Індустрії 4.0 не лише створює нові можливості розвитку, але й ставить нові вимоги до ефективності виробництва. На жаль, показники України щодо загальної ефективності обладнання (ОЕЕ) відстають від середньосвітових: середній OEE в Україні складає нижче 40%, що на 15% нижче від середньосвітового показника. Традиційний фактор дешевизни робочої сили при виборі місця розміщення виробництва відіграє дедалі меншу роль у діджиталізованому світі. Впровадження цифрових рішень дозволяє підвищити ефективність використання обладнання, скоротити виробничий цикл та зменшити трудомісткість операцій.

Дмитро Осика, директор з інформаційних технологій ДТЕК, компанії-партнера Форума інноваційних виробництв, переконаний, що кожна компанія перед впровадженням стратегії цифрової трансформації має поставити три ключові питання: якою є тенденція розвитку галузі; де себе бачить компанія у майбутньому; як знайти оптимальний шлях до досягнення мети, залишаючись адаптивними до змін. На думку Осики, енергетична компанія має звернути увагу на впровадження нових технологій, яке допомагає управляти життєвим циклом енергетичної інфраструктури, оптимізувати мережі й платформи агрегування енергії та максимально адаптуватися до потреб споживача.

Індустріальні парки — можливості для розвитку

На думку заступника голови парламентського комітету з питань економічного розвитку, народного депутата Дмитра Кисилевського, створення навіть одного гектару індустріального парку забезпечує п'ятдесят робочих місць, а один долар інвестицій в індустріальний парк повертає 5−6 доларів. Прикладом для нардепа є Польща, де 30% ВВП надходить від роботи індустріальних парків.

Основною перепоною для створення мережі індустріальних парків в Україні, на думку директора Індустріального парку «Біла Церква» Володимира Хмурича, є вартість кредитних ресурсів. Створення специфічної екосистеми, в межах якої відбувається обмін ідеями, технологіями, товарами, є найбільшою цінністю індустріальних парків, переконаний Хмурич.

Голова Наглядової ради групи компаній «Єврокар» Олег Боярин погоджується з потребою здешевлення кредитних ресурсів в Україні, що стане імпульсом для розвитку індустріальних парків. «Індустріальний парк — це спосіб „переозброїти“ економіку, це інструмент подолання сировинної залежності, спосіб забезпечення країни робочими місцями для того, щоб ми не експортували мізки, сировину і робочі руки», — додав Боярин.

Розробка стратегії розвитку

На думку співвласника «Нової пошти» Вячеслава Климова, відсутність стратегії — найнебезпечніша річ для бізнесу. Процес стратегування має відбуватися з повним розумінням відповідальності за ухвалені рішення для розвитку компанії. Климов переконаний, що нова реальність вимагає від підприємців більш гнучкого та адаптивного підходу, що мотивуватиме змінюватись усіх працівників та менеджмент компанії. Бізнес-моделі, засновані на технологічних рішеннях, будуть складати дедалі більшу конкуренцію традиційному бізнесу, переконаний Климов.

Президент фармацевтичної компанії Biopharma Костянтин Єфименко зауважив, що чимале значення для належної роботи компанії грає самовіддача, професіоналізм та згуртованість співробітників. Планування є необхідністю для розуміння цілей розвитку власного бізнесу. Своєю чергою, Biopharma розробила та затвердила стратегію розвитку як на 1 рік, так і на найближчі 5 років. Реагуючи на виклики сучасного світу, Єфименко переконаний, що попри косметичні зміни у процесах та постійний технологічний розвиток, світ залишиться незмінним протягом багатьох сотень років.

Засновник холдингової компанії UFuture, ініціатор Київського міжнародного економічного форуму Василь Хмельницький зауважив, що його бізнес також має стратегію розвитку на 1 та 5 років. У процесі планування має брати участь не лише команда чи відповідальні особи — керівник обов'язково має тримати руку на пульсі. Хмельницький переконаний, що модель, коли стратегію розробляють сторонні консультанти, лише презентуючи для стейкхолдерів фінальні результати, не спрацьовує. Водночас точкова допомога сторонніх спеціалістів, які знаються на глобальних і локальних трендах, є корисним інструментом для розвитку бізнесу.

«Стратегія працює тільки тоді, коли в її розробці беруть участь власник бізнесу, CEO, менеджери і, можливо, декілька людей з-поміж західних спеціалістів, які відчувають тренди — ми завжди потребуємо нових мізків і нових підходів. Але, підкреслю, що обов'язковою умовою є участь власника бізнесу при написанні стратегії — він повинен відчувати і розуміти кожен її елемент. Вся моя команда працює разом зі мною над розробкою бізнес-стратегій, але безумовно ми залучаємо людей зі сторони, які мають великий багаж знань», — підкреслив Хмельницький.

Детальна інформація про панелі Форуму інноваційних виробництв доступна за посиланням.